Дроспіфем 20

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДРОСПИФЕМ 20

Склад: діючі речовини: етинілестрадіол, дроспіренон;
1 активна таблетка рожевого кольору містить 0,02 мг етинілестрадіолу та 3 мг дроспіренону; 1 таблетка плацебо білого кольору не містить активних речовин; допоміжні речовини: 1 активна таблетка містить лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, мальтодекстрин, магнію стеарат, Opadry 10A240000 рожевий (гіпромелоза, тальк, титану діоксид (E171), полісорбат 80, заліза оксид червоний (Е172)). 1 таблетка плацебо містить лактози моногідрат, крохмаль кукурудзяний, мальтодекстрин, магнію стеарат, Opadry 31F58914 білий (гіпромелоза, лактози моногідрат, титану діоксид (E171), макрогол 4000, натрію цитрат)).
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою
Основні фізико-хімічні властивості:
активні таблетки: круглі таблетки вкриті плівковою оболонкою рожевого кольору без дефектів покриття;
таблетки плацебо: круглі таблетки з двобічним тисненням у вигляді овалу вкриті плівковою оболонкою білого кольору без дефектів покриття.
Фармакотерапевтична група. Гормональні контрацептиви для системного застосування. Гестагени та естрогени у фіксованих комбінаціях.
Код АТX G03A А12.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.

Дроспіфем 20 – комбінований пероральний контрацептив, що містить етинілестрадіол і дроспіренон. У терапевтичних дозах дроспіренон виявляє антиандрогенні і помірні антимінералокортикоїдні властивості. Він не має естрогенної, глюкокортикоїдної та антиглюкокортикоїдної активності. Отже, дроспіренон має схожий фармакологічний профіль з природним прогестероном.
Протизаплідна дія препарату базується на взаємодії різних чинників, найважливішими серед яких є пригнічення овуляції і зміна цервікальної секреції.
Фармакокінетика.
Дроспіренон

Всмоктування. При пероральному прийомі дроспіренон швидко і майже повністю всмоктується. Максимальна концентрація у сироватці – 38 нг/мл – досягається приблизно через 1-2 години після одноразового прийому. Біодоступність становить 76-85 %. Одночасне вживання їжі не впливає на біодоступність дроспіренону.
Розподіл. Після перорального прийому сироваткова концентрація дроспіренону знижується з середнім кінцевим періодом напіввиведення близько 31-ї години. Дроспіренон зв’язується із сироватковим альбуміном, при цьому не з’єднуючись із глобуліном, що зв’язує статеві стероїди (ГЗСС), та кортикоїдозв’язуючим глобуліном (КЗГ). Тільки 3-5 % його загальної кількості в сироватці присутні у вільному стані. Спричинене етинілестрадіолом підвищення ГЗСС не впливає на зв’язування дроспіренону з протеїнами сироватки крові. Середній об’єм розподілу дроспіренону становить 3,7±1,2 л/кг.
Метаболізм. Дроспіренон значною мірою метаболізується після перорального застосування. Головними метаболітами в плазмі є кислотні форми дроспіренону та 4,5-дигідро-дроспіренон-3-сульфат, які утворюються шляхом гідратації з подальшим сульфатуванням. Дроспіренон також є об’єктом окиснювального метаболізму, що каталізується CYP3А4. Іn vitro дроспіренон може слабко або помірно пригнічувати ферменти цитохрому Р450: CYP1A1, CYP2C9, CYP2C19 та CYP3A4.
Виведення. Швидкість метаболічного кліренсу дроспіренону із сироватки крові становить приблизно 1,5±0,2 мл/хв/кг. Дроспіренон виділяється у незміненій формі тільки у дуже незначній кількості. Метаболіти виділяються із сечею та калом у співвідношенні від 1,2 до 1,4; період напіввиведення метаболітів становить приблизно 40 годин.
Стан рівноваги. Упродовж циклу застосування максимальна рівноважна концентрація дроспіренону в сироватці (приблизно 70 нг/мл) досягається після 8 днів прийому. Рівні дроспіренону у крові збільшувалися в 3 рази як наслідок співвідношення термінального періоду напіввиведення та інтервалу дозування.

Окремі категорії пацієнток:
із порушенням функції нирок: рівноважна концентрація дроспіренону в сироватці у жінок з нирковою недостатністю легкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) була порівнянною із цим показником у жінок із нормальною функцією нирок (кліренс креатиніну більше 80 мл/хв). Рівень дроспіренону в сироватці був у середньому на 37 % вищим у жінок із нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 30-50 мл/хв) порівняно з цим показником у жінок із нормальною функцією нирок. Застосування дроспіренону продемонструвало добру переносимість у всіх групах пацієнток. Показано, що приймання дроспіренону не має клінічно значущого ефекту на концентрацію калію в сироватці крові;
- із порушенням функції печінки: у дослідженні застосування разової дози кліренс дроспіренону при пероральному застосуванні знижувався приблизно на 50 % в осіб із помірною печінковою недостатністю порівняно з добровольцями з нормальною функцією печінки. Виявлене відхилення кліренсу не спричинило жодної різниці в концентраціях калію в крові між двома групами добровольців. Навіть за наявності цукрового діабету та супутньої терапії спіронолактоном (два фактори, що можуть провокувати гіперкаліємію) не спостерігалося зростання концентрації калію у сироватці крові вище верхньої межі норми. Можна зробити висновок, що дроспіренон добре переноситься особами із печінковою недостатністю легкого або середнього ступеня (клас В за класифікацією Чайлд-П’ю).
Етинілестрадіол
Всмоктування. Етинілестрадіол після перорального застосування швидко і повністю всмоктується. Максимальна сироваткова концентрація, що дорівнює 33 пкг/мл, досягається протягом 1-2 годин після одноразового прийому. Абсолютна біодоступність внаслідок пресистемної кон’югації і метаболізму при першому проходженні через печінку становить приблизно 60 %. Одночасне вживання їжі зменшує біодоступність етинілестрадіолу приблизно у 25 % досліджуваних, при незмінній біодоступності у решти.
Розподіл. Рівні етинілестрадіолу у сироватці зменшуються двофазно, термінальна фаза з періодом напіввиведення – приблизно 24 години. Етинілестрадіол міцно, проте неспецифічно зв’язується із сироватковим альбуміном (приблизно 98,5 %) та індукує збільшення концентрації ГЗСС і КЗГ у сироватці крові. Уявний об’єм розподілу – приблизно 5 л/кг.
Метаболізм. Етинілестрадіол значною мірою метаболізується у шлунково-кишковому тракті та при першому проходженні через печінку. Головним чином це відбувається шляхом гідроксилювання ароматичного кільця з утворенням широкого спектра гідроксильованих та метильованих метаболітів, які присутні у вільному стані та як кон’югати з глюкуронідами та сульфатами. Метаболічний кліренс етинілестрадіолу становить близько 5 мл/хв/кг.
In vitro етинілестрадіол є зворотним інгібітором CYP2C19, CYP1A1 та CYP1A2, а також інгібітором CYP3A4/5, CYP2C8 та CYP2J2.

Виведення. Етинілестрадіол практично не виводиться у незміненій формі. Метаболіти етинілестрадіолу виводяться з сечею та жовчю у співвідношенні 4:6. Період напіввиведення метаболітів становить майже 1 добу.

Стан рівноваги. Стан рівноваги досягається у другій половині циклу прийому, коли сироватковий рівень етинілестрадіолу збільшується у 2-2,3 раза.

Клінічні характеристики.
Показання.

Пероральна контрацепція.
Протипоказання.
Комбіновані пероральні контрацептиви (КПК) не слід застосовувати за наявності хоча б одного із нижчезазначених станів. У разі якщо будь-який із цих станів виникає вперше під час застосування КПК, прийом препарату слід негайно припинити.

Наявність або ризик розвитку венозної тромбоемболії (ВТЕ):

  • венозна тромбоемболія на даний час, зокрема внаслідок терапії антикоагулянтами, або в анамнезі (наприклад тромбоз глибоких вен (ТГВ) або тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА));
  • спадкова або набута схильність до венозної тромбоемболії, зокрема ре-зистентність до активованого протеїну С (у тому числі мутація фактора V Лейдена), дефіцит антитромбіну-III, дефіцит протеїну С, дефіцит протеїну S;
  • великі оперативні втручання із тривалою іммобілізацією (див. розділ «Особливості застосування»);
  • високий ризик венозної тромбоемболії через наявність численних факторів ризику (див. розділ «Особливості застосування»).

Наявність або ризик розвитку артеріальної тромбоемболії (АТЕ):

  • наявність артеріальної тромбоемболії на даний час або в анамнезі (наприклад інфаркт міокарда) або наявність продромальних симптомів (наприклад стенокардія);
  • порушення мозкового кровообігу на даний час або в анамнезі, наявність продромальних симптомів (наприклад транзиторна ішемічна атака (TIA));
  • спадкова або набута схильність до артеріальної тромбоемболії, зокрема гіпергомоцистеїнемія та антитіла до фосфоліпідів (антитіла до кардіоліпінів, вовчаковий антикоагулянт);
  • мігрень з вогнищевими неврологічними симптомами в анамнезі;
  • високий ризик артеріальної тромбоемболії через наявність численних факторів ризику (див. розділ

«Особливості застосування») або через наявність одного серйозного фактора ризику, такого як:

- цукровий діабет із судинними ускладненнями;
- тяжка артеріальна гіпертензія;
- тяжка дисліпопротеїнемія.

  • Наявність тяжкого захворювання печінки на даний час або в анамнезі, поки показники функції печінки не повернулися в межі норми.
  • Ниркова недостатність тяжкого ступеня або гостра ниркова недостатність.
  • Наявність пухлин печінки на даний час або в анамнезі (доброякісних або злоякісних).
  • Відомі або підозрювані злоякісні пухлини (наприклад, статевих органів або молочних залоз), що є залежними від статевих гормонів.
  • Вагінальна кровотеча нез’ясованої етіології.
  • Підвищена чутливість до діючих речовин або до будь-якого із компонен-тів препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Взаємодія пероральних контрацептивів та інших лікарських засобів може призводити до проривних кровотеч і/або втрати ефективності контрацептиву.
Печінковий метаболізм. Може спостерігатися взаємодія з лікарськими препаратами, що індукують мікросомальні ферменти (наприклад з фенітоїном, барбітуратами, примідоном, карбамазепіном, рифампіцином, а також із оксикарбазепіном, топіраматом, фельбаматом, ритонавіром, гризеофульвіном та лікарськими засобами, що містять звіробій (Hypericum perforatum)); це може спричинити підвищення кліренсу статевих гормонів. Максимальна ферментативна індукція зазвичай не проявляється протягом 2–3 тижнів, але може потім зберігатися принаймні протягом 4 тижнів після припинення медикаментозної терапії.
Для жінок, які тривалий час застосовують препарати, що впливають на ферменти печінки, необхідно розглянути можливість застосування інших методів контрацепції.
Ентерогепатична циркуляція. Ймовірно, що ентерогепатична циркуляція естрогенів буде знижуватися при застосуванні певних антибіотиків, які можуть знижувати концентрацію етинілестрадіолу (наприклад антибіотиків пеніцилінового і тетрациклінового ряду).

При лікуванні будь-яким із препаратів наведених вище класів жінка повинна тимчасово використовувати бар’єрний метод додатково до прийому КПК або обрати інший метод контрацепції.
При лікуванні препаратами, що індукують мікросомальні ферменти, бар’єрний метод слід використовувати протягом всього періоду лікування відповідним препаратом і ще протягом 28 днів після припинення його прийому.
При лікуванні антибіотиком (за винятком рифампіцину і гризеофульвіну) бар’єрний метод слід використовувати ще протягом 7 днів після припинення його застосування.
У разі якщо супутня терапія триває довше терміну застосування активних таблеток в упаковці, таблетки плацебо необхідно викинути і відразу почати прийом активних таблеток із наступної упаковки.
Основні метаболіти дроспіренону у плазмі утворюються без участі системи цитохрому Р450. Таким чином, малоймовірно, що інгібітори цієї ензимної системи впливають на метаболізм дроспіренону.
Вплив на інші лікарські засоби. Пероральні контрацептиви можуть впливати на метаболізм інших препаратів. Вони можуть змінювати концентрацію діючих речовин у плазмі та тканинах: підвищувати (як, наприклад, циклоспорин) і знижувати (як, наприклад, ламотриджин).
За даними відомих досліджень інгібування in vitro і взаємодії in vivo, проведених за участі жінок-добровольців, які приймали омепразол, симвастатин і мідазолам як індикатори-субстрати, вплив дроспіренону в дозі 3 мг на метаболізм інших лікарських засобів малоймовірний.
Інші форми взаємодії. У пацієнток з нирковою недостатністю одночасне застосування дроспіренону та інгібіторів АПФ або нестероїдних протизапальних засобів не виявляє істотного впливу на рівень калію в сироватці крові. У цьому випадку необхідне дослідження рівня калію в сироватці крові протягом першого циклу прийому препарату (див. також розділ «Особливості застосування»).
Лабораторні аналізи
Застосування КПК може впливати на результати деяких лабораторних аналізів, таких як біохімічні показники функції печінки, щитовидної залози, надниркових залоз і нирок, на концентрацію у плазмі транспортних білків, таких як глобулін, що зв’язує кортикостероїди, на концентрацію у плазмі фракцій ліпідів/ліпопротеїнів, на показники вуглеводного обміну, коагуляції та фібринолізу. Зазвичай такі зміни перебувають у межах нормальних значень. Дроспіренон збільшує активність реніну та альдостерону в плазмі, що індукується його помірною антимінералокортикоїдною активністю.
Особливості застосування.
За наявності будь-якого із зазначених нижче станів/ факторів ризику слід ретельно зважувати потенційний ризик та очікувану користь від застосування КПК у кожному окремому випадку. При загостренні, посиленні або виникненні будь-якого із зазначених нижче станів або факторів ризику рекомендується звернутися до лікаря, який може прийняти рішення про припинення прийому препарату.
У разі підозрюваної або підтвердженої ВТЕ або ATE слід припинити застосування препарату. Якщо розпочато антикоагулянтну терапію, слід забезпечити альтернативну адекватну контрацепцію через тератогенний вплив антикоагулянтів (кумарини).

  • Циркуляторні розлади

Частота венозних та артеріальних тромботичних і тромбоемболічних захворювань у жінок без факторів ризику, які приймали КПК з низькою дозою естрогенів (менше 50 мкг етинілестрадіолу), такі як Дроспіфем 20, становить від 20 до 40 випадків на 100 000 жінок на рік, але цей ризик варіює залежно від рівня прогестогену. Для порівняння: у жінок, які не застосовують контрацептиви, частота вказаних захворювань становить від 5 до 10 випадків на 100 000.
Венозна тромбоемболія (ВТЕ) може розвиватися під час застосування всіх комбінованих пероральних контрацептивів, однак її частота менша, ніж частота, пов’язана з вагітністю (60 випадків на 100 000 вагітностей). ВТЕ призводить до летального наслідку у 1-2 % випадків. Додатковий ризик виникнення ВТЕ максимальний протягом першого року застосування комбінованого протизаплідного засобу.

Фактори ризику розвитку ВТЕ

Фактор ризику Примітка
Ожиріння (індекс маси тіла перевищує 30 кг/м2). Ризик значно підвищується при збільшенні індексу маси тіла. Особливо потребує уваги за наявності інших факторів ризику.
Тривала іммобілізація, велике оперативне втручання, операція на нижніх кінцівках або органах таза, нейрохірургічні втручання або велика травма. Примітка: тимчасова іммобілізація, у тому числі перельоти > 4 годин, також можуть бути фактором ризику розвитку ВТЕ, особливо у жінок з іншими факторами ризику. Рекомендуєтьсяприпинитизастосування препарату (у разі планового опера- тивного втручання щонайменше за 4 тижні) та не відновлювати застосування раніше ніж через 2 тижні після повного відновлення рухової активності. З метою уникнення небажаної вагітності слід застосовувати інші методи контрацепції. Слід розглянути доцільність анти- тромботичної терапії, якщо застосування препарату не було попередньо припи- нено.
Сімейний анамнез (венозна тромбо- емболія у когось із родичів або батьків, особливо у відносно молодому віці, наприклад до 50 років). У разі наявності спадкової схильності перед застосуванням будь-яких КПК жінкам рекомендується порадитися зі спеціалістом.
Інші стани, пов’язані з ВТЕ. Рак, системний червоний вовчак, гемолітико-уремічнийсиндром,хронічне запальне захворювання кишечнику (хвороба Крона або виразковий коліт) та серпоподібноклітинна анемія.
Вік понад 35 років.

Був виявлений зв’язок між застосуванням КПК і збільшенням ризику тромбоемболії артерій (інфаркт міокарда, транзиторні ішемічні атаки).

Фактори ризику розвитку АТЕ

Фактор ризику Примітка
Вік понад 35 років.
Паління. Жінкам, які користуються КПК, рекомендується утримуватися від паління. Жінкам віком від 35 років, які продовжують палити, настійно рекомендується застосовувати інший метод контрацепції.
Артеріальна гіпертензія.
Ожиріння (індекс маси тіла переви- щує 30 кг/м2). Ризик значно підвищується при збільшенні індексу маси тіла. Особ- ливо потребує уваги за наявності у жінок інших факторів ризику.
Сімейний анамнез (артеріальна тромбоемболія у когось із родичів або батьків, особливо у відносно молодому віці, наприклад до 50 років). У разі наявності спадкової схильності перед застосуванням будь-яких КПК жінкам рекомендується порадитися зі спеціалістом.
Мігрень. Зростання частоти виникнення або тяжкості перебігу мігрені під час застосування КПК (можливі продромальні стани перед розвитком цереброваскулярних подій) може вимагати негайного припинення прийому КПК.
Інші стани, пов’язані із небажаними реакціями з боку судин. Цукровий діабет, гіпергомоцистеїнемія, вади клапанів серця, фібриляція передсердь, дисліпопротеїнемія та системний червоний вовчак.

Відомі надзвичайно рідкісні випадки тромбозу інших кровоносних судин, наприклад артерій і вен печінки, нирок, мезентеріальних судин, судин головного мозку або сітківки у жінок, які застосовують комбіновані протизаплідні засоби, але їх зв’язок із застосуванням КПК не доведений.
Симптомами венозних або артеріальних тромботичних/тромбоемболічних або цереброваскулярних явищ можуть бути:

  • однобічний біль у нижніх кінцівках або їх набряк;
  • раптовий сильний біль у грудях з іррадіацією в ліву руку або без неї;
  • раптова задишка;
  • кашель, що раптово почався;
  • будь-який незвичний, сильний, тривалий головний біль;
  • раптова часткова або повна втрата зору;
  • диплопія;
  • порушення мовлення або афазія;
  • запаморочення;
  • втрата свідомості з парціальним епілептичним нападом або без нього;
  • слабкість або дуже виражене раптове оніміння одного боку або однієї час-тини тіла;
  • порушення моторики;
  • раптова поява болю внизу живота або по всьому животу, нудота, блювання, порушення відходження кишкових газів і калу, симптоми подразнення очеревини.

Наявність одного із серйозних факторів ризику або численних факторів ризику захворювання артерій або вен є протипоказанням. Жінки, які застосовують КПК, повинні негайно звертатися до лікаря при виникненні симптомів можливого тромбозу. Необхідно враховувати підвищення ризику розвитку тромбоемболії у післяпологовий період.

Пухлини
Результати деяких епідеміологічних досліджень вказують на додаткове підвищення ризику розвитку раку шийки матки при тривалому (більше 5 років) застосуванні КПК, проте це твердження все ще суперечливе, оскільки остаточно не з’ясовано, наскільки результати досліджень враховують супутні фактори ризику, наприклад взяття мазка із шийки матки та статеву поведінку, включаючи використання бар’єрних методів контрацепції.
Оскільки рак молочної залози у жінок віком до 40 років зустрічається рідко, збільшення кількості випадків діагностики раку молочної залози у жінок, які застосовують або нещодавно застосовували КПК, є незначним відносно загального ризику раку молочної залози. Результати досліджень не підтверджують причинно-наслідкового зв’язку. Підвищення ризику може бути обумовлене як більш ранньою діагностикою раку молочної залози у жінок, що застосовують КПК, так і біологічною дією КПК або поєднанням обох факторів. Відзначено тенденцію, що рак молочної залози, виявлений у жінок, які коли-небудь приймали КПК, клінічно менш виражений, ніж у тих, хто ніколи не приймав КПК.

У поодиноких випадках у жінок, які застосовують КПК, спостерігалися доброякісні, а ще рідше – злоякісні пухлини печінки. В окремих випадках ці пухлини викликали небезпечну для життя внутрішньочеревну кровотечу. У разі виникнення скарг на сильний біль в епігастральній ділянці, збільшення печінки або появи ознак внутрішньочеревної кровотечі при диференціальній діагностиці слід враховувати можливість наявності пухлини печінки у жінок, які приймають КПК.
Інші стани
У пацієнток з нирковою недостатністю може знижуватися здатність до виведення калію. Відомо, що прийом дроспіренону не впливає на концентрацію калію в сироватці у пацієнток з нирковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості. Розвиток гіперкаліємії теоретично можливий тільки в тих пацієнток з нирковою недостатністю, у яких концентрація калію в сироватці до лікування знаходилася у верхніх межах контрольного діапазону і які додатково приймають калійзберігаючі препарати. У таких пацієнток рекомендується перевіряти рівень калію в сироватці крові протягом першого циклу лікування, особливо при одночасному застосуванні калійзберігаючих засобів (додатково див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Жінки з гіпертригліцеридемією або ті, що мають це порушення в сімейному анамнезі, належать до групи ризику розвитку панкреатиту при застосуванні КПК.
Хоча незначне підвищення артеріального тиску спостерігалося у багатьох жінок, які приймали КПК, клінічно значуще підвищення артеріального тиску відмічалося рідко. Тільки в рідкісних випадках необхідне негайне припинення прийому КПК. Якщо під час застосування КПК у жінки з наявною раніше артеріальною гіпертензією значення артеріального тиску постійно підвищені або значне підвищення артеріального тиску адекватно не відповідає на гіпотензивну терапію, прийом КПК слід припинити. За необхідності застосування КПК може бути продовжено, якщо за допомогою гіпотензивної терапії досягнуті нормальні значення артеріального тиску.
Повідомлялося про виникнення або загострення зазначених нижче захворювань під час вагітності та при застосуванні КПК, але їх зв’язок із застосуванням КПК не є остаточно з’ясованим: жовтяниця та/або свербіж, пов’язаний з холестазом; утворення каменів у жовчному міхурі; порфірія; системний червоний вовчак; гемолітично-уремічний синдром; хорея Сиденгама; герпес вагітних; втрата слуху, пов’язана з отосклерозом.
У жінок зі спадковим ангіоневротичним набряком екзогенні естрогени можуть викликати або посилити симптоми ангіоневротичного набряку.
При гострих або хронічних порушеннях функції печінки може виникнути необхідність припинити застосування КПК доти, поки показники функції печінки не повернуться до норми. При рецидиві холестатичної жовтяниці, яка вперше виникла під час вагітності або попереднього застосування статевих гормонів, застосування КПК слід припинити.
Хоча КПК можуть впливати на периферичну інсулінорезистентність і толерантність до глюкози, немає даних щодо необхідності змінювати терапевтичний режим для жінок з діабетом, які приймають низькодозові КПК (що містять ≤ 0,05 мг етинілестрадіолу). Проте жінки, які страждають на цукровий діабет, повинні бути під постійним ретельним наглядом протягом усього періоду застосування КПК.
Відомі випадки виникнення хвороби Крона та виразкового коліту на тлі застосування КПК можуть бути пов’язані із застосуванням КПК, але цей зв’язок не доведений. Також повідомлялося про погіршення стану при ендогенній депресії, епілепсії, хворобі Крона та виразковому коліті на тлі застосування КПК.
Іноді може виникати хлоазма, особливо у жінок з хлоазмою вагітних в анамнезі. Жінки, схильні до виникнення хлоазми, повинні уникати тривалого впливу прямих сонячних променів або ультрафіолетового опромінювання під час приймання КПК.
Застосування у період вагітності або годування груддю.
Застосування під час вагітності протипоказане. Перед тим, як почати застосування препарату, необхідно виключити наявність вагітності. При настанні вагітності під час прийому препарату його слід негайно припинити.
Період годування груддю.
Естрогени можуть змінювати кількість та склад грудного молока. Невеликі кількості контрацептивних гормонів та/або їхніх метаболітів можуть виділятися з грудним молоком і впливати на дитину. Тому не слід використовувати препарат під час годування груддю.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
Не відзначалося жодних негативних ефектів КПК на здатність керувати автомобілем або іншими механізмами.
Спосіб застосування та дози.
Як приймати препарат Дроспіфем 20
Таблетки слід приймати щодня приблизно в один і той же час, за необхідності запиваючи невеликою кількістю рідини, в послідовності, зазначеній на блістерній упаковці. Приймати по 1 таблетці на добу протягом 28 днів поспіль, безперервно. Прийом таблеток з кожної наступної упаковки повинен починатися на наступний день після закінчення попередньої упаковки. Менструальноподібна кровотеча зазвичай настає на 2-3-й день після початку прийому таблеток плацебо та не обов’язково закінчується до початку прийому таблеток із нової упаковки.
Початок застосування препарату Дроспіфем 20
Якщо гормональні контрацептиви в попередній період (минулий місяць) не застосовувалися.
Прийом таблеток слід починати в перший день менструального циклу (тобто в перший день менструальної кровотечі).
Перехід з іншого комбінованого гормонального контрацептиву (таблетки, вагінальне кільце або трансдермальний пластир). Бажано розпочати приймання таблеток препарату наступного дня після приймання останньої гормоновмісної таблетки попереднього КПК, але не пізніше наступного дня після перерви у прийманні таблеток або після приймання таблеток плацебо попереднього КПК. При переході з вагінального кільця або трансдермального пластиру прийом препарату слід починати в день видалення попереднього засобу, але не пізніше дня, коли необхідне наступне застосування цих засобів.
Перехід з методу, який базується на застосуванні лише прогестагену («міні-пілі», ін’єкції, імплантати) або внутрішньоматкової системи з прогестагеном. Розпочати прийом препарату можна в будь-який день після припинення прийому «міні-пілі» (у разі застосування імплантату або внутрішньоматкової системи – в день їх видалення, у випадку застосування ін’єкції – замість наступної ін’єкції). Однак у всіх випадках рекомендується додатково використовувати бар’єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів застосування препарату.
Після аборту в першому триместрі вагітності. Застосування препарату слід розпочати одразу в день операції. У такому випадку немає необхідності застосовувати додаткові засоби контрацепції.
Після пологів або аборту у другому триместрі вагітності.
Необхідно розпочинати прийом препарату з 21-28-го дня після пологів або аборту у другому триместрі вагітності. Якщо прийом розпочато пізніше, слід додатково використовувати бар’єрний метод контрацепції протягом перших 7 днів прийому таблеток. Проте, якщо статевий акт уже відбувся, перед початком застосування необхідно виключити можливу вагітність або дочекатися першої менструації.
Якщо жінка годує груддю – див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю».
Пропуск прийому таблетки.
Пропуском прийому білої таблетки (плацебо) можна знехтувати. Проте її треба видалити з упаковки, щоб уникнути випадкового подовження плацебо-фази. Вказівки нижче стосуються тільки пропуску активних таблеток рожевого кольору.
Якщо запізнення в прийомі таблетки не перевищує 24 годин, протизаплідна дія препарату не знижується. Пропущену таблетку треба прийняти одразу, як тільки згадали про це. Наступну таблетку з цієї упаковки слід приймати у звичний час.
Якщо запізнення з прийомом пропущеної таблетки перевищує 24 годин, контрацептивний захист може знизитися. В такому випадку необхідно керуватися двома основними правилами:
1. Рекомендованою є перерва у прийманні гормоновмісних таблеток, яка триває 4 дні, перерва у прийманні таблеток ніколи не може перевищувати 7 днів;.
2. Адекватне пригнічення системи гіпоталамус-гіпофіз-яєчники досягаєть-ся безперервним прийомом таблеток протягом 7 днів.
Відповідно до цього слід дотримуватися таких рекомендацій:
Дні 1–7
Прийняти останню пропущену таблетку якомога швидше, навіть якщо доведеться прийняти дві таблетки одночасно. Після цього продовжувати приймати таблетки у звичний час. Крім того, протягом наступних 7 днів слід використовувати бар’єрний метод контрацепції, наприклад презерватив. Якщо у попередні 7 днів відбувся статевий акт, слід враховувати можливість настання вагітності. Чим більше таблеток пропущено і чим ближче цей пропуск до фази таблеток плацебо, тим вище ризик вагітності.
Дні 8–14
Прийняти останню пропущену таблетку якомога швидше, навіть якщо доведеться прийняти дві таблетки одночасно. Після цього продовжувати приймати таблетки у звичний час. Якщо жінка правильно приймала таблетки протягом 7 днів перед пропуском, немає необхідності застосовувати додаткові протизаплідні засоби. В іншому разі або при пропуску більше ніж однієї таблетки рекомендується додатково використовувати бар’єрний метод контрацепції протягом наступних 7 днів.
Дні 15–24
Імовірність зниження контрацептивного ефекту значна через наближення фази таблеток плацебо. Однак при дотриманні схеми прийому таблеток можна уникнути зниження контрацептивного захисту. Якщо дотримуватися однієї з нижченаведених вказівок, то не виникне необхідності застосовувати додаткові контрацептивні засоби за умови правильного прийому таблеток протягом 7 днів до пропуску. В іншому випадку рекомендується дотримуватися першої із нижченаведених вказівок і використовувати додаткові методи контрацепції протягом наступних 7 днів.

  1. Слід прийняти останню пропущену таблетку якомога швидше, навіть якщо доведеться прийняти дві таблетки одночасно. Після цього продовжувати приймати таблетки у звичний час до закінчення активних таблеток; потім не слід приймати 4 таблетки плацебо, а потрібно відразу почати прийом активних таблеток із наступної блістерної упаковки. Малоймовірно, що у жінки розпочнеться менструальноподібна кровотеча до закінчення прийому таблеток з другої упаковки, хоча можуть спостерігатися кров’янисті виділення або проривна кровотеча.
  2. Припинити прийом активних таблеток з поточної упаковки. Замість активних таблеток слід прийняти таблетки плацебо протягом 4 днів, включаючи дні пропуску таблеток, а потім почати прийом таблеток із наступної блістерної упаковки.
    Якщо після пропуску в прийомі таблеток відсутня менструальноподібна кровотеча під час першої звичної перерви у прийомі препарату, слід враховувати ймовірну вагітність.

Рекомендації на випадок порушень з боку шлунково-кишкового тракту.
У разі тяжких розладів з боку шлунково-кишкового тракту (блювання, діарея) можливе неповне всмоктування препарату. У такому випадку слід застосовувати додаткові засоби контрацепції. Якщо блювання почалось протягом 3-4 годин після прийому активної таблетки, необхідно якомога швидше прийняти нову (замісну) таблетку (з іншої упаковки), яка замінить попередню. Наступну таблетку необхідно прийняти впродовж 24 годин після звичного часу прийому. Якщо минуло більше 24 годин, слід дотримуватися правил, зазначених у розділі «Пропуск прийому таблетки» вище. Якщо жінка не хоче змінювати свою звичну схему прийому препарату, їй необхідно прийняти додаткову(і) таблетку(и) з іншої упаковки.
Як змістити настання кровотечі «відміни». Щоб затримати день початку кровотечі «відміни», слід пропустити прийом таблеток плацебо і почати прийом активних таблеток з нової упаковки. При бажанні термін прийому можна продовжити аж до закінчення активних таблеток з другої упаковки. При цьому можуть спостерігатися проривна кровотеча або кровомазання. Регулярне застосування препарату відновлюють після прийому таблеток плацебо.
Щоб змістити настання кровотечі на інший день тижня, рекомендується скоротити фазу плацебо на бажану кількість днів. Слід зазначити, що чим коротшою буде перерва, тим частіша відсутність менструальноподібної кровотечі та вищий ризик виникнення проривної кровотечі або кровомазання протягом прийому таблеток з наступної упаковки (як у випадку затримки настання менструації).
Діти. Препарат показаний для застосування за призначенням лікаря тільки після настання сталого менструального циклу.
Передозування.
Дотепер немає жодних клінічних даних про передозування препарату Дроспіфем 20.
На підставі загального досвіду застосування КПК при передозуванні можуть спостерігатися: нудота, блювання, а в молодих жінок – піхвова кровотеча. Спеціальних антидотів не існує, лікування повинно бути симптоматичним.
Побічні реакції.
Найсерйозніші побічні ефекти, пов’язані із застосуванням КПК, описані в розділі «Особливості застосування».
При застосуванні дроспіренону та етинілестрадіолу спостерігалися такі побічні реакції:

Системи органів Часті
(≥ 1/100 до
<1/10)
Нечасті
( ≥1/1000 до <1/100)
Поодинокі
(≥1/10000 до <1/1000)
Частота невідома
Інфекції та інвазії

Кандидоз
З боку системи кровотворення

Анемія, тромбоцитемія
З боку імунної системи

Алергічні реакції Гіперчутливість
З боку ендокринної системи

Ендокринні розлади
З боку обміну речовин та харчування

Підвищення апетиту, анорексія, гіперкаліємія, гіпонатріємія
Психічні розлади Емоційна лабільність Депресія, нервозність, сонливість Аноргазмія, безсоння
З боку нервової системи Головний біль Запаморочення, парестезія Вертиго, тремор
З боку органів зору

Кон’юнктивіт, сухість очей, порушення зору
З боку серця

Тахікардія
Судинні порушення
Мігрень, варикозне
розширення вен
Флебіт, судинні розлади, носова кровотеча, непритомність, венозна тромбоемболія (ВТЕ), артеріальна тромбоемболія (ATE)
З боку травної системи Нудота Абдомінальний біль, блювання, диспепсія, метеоризм, гастрит, діарея Збільшення живота, шлунково-кишкові розлади, відчуття наповнення шлунково- кишкового тракту, хіатальна грижа, кандидоз ротової порожнини, запор, сухість у роті
З боку гепатобіліарної системи

Біль у жовчному міхурі, холецистит
З боку шкіри та підшкірної клітковини
Акне, свербіж, висип Хлоазма, екзема, алопеція, акнеформний дерматит, сухість шкіри, нодозна еритема, гіпертрихоз, розтяжки, контактний дерматит, фоточутливий дерматит, нодулярна шкіра Мультиформна еритема
З боку м’язової га сполучної тканини
Більуспині,більукінцівках,
судомим’язів


З боку репродуктивної системи та молочних залоз Болючість молочних залоз, метрорагія*, аменорея Вагінальний кандидоз, тазовий біль, збільшення молочних залоз, фіброзно- кістозна мастопатія, маткові/вагінальні кровотечі*, виділення зі статевих органів, припливи, вагініт, порушення менструального циклу, дисменорея, гіпоменорея, менорагія, вагінальна сухість, сумнівний мазок Папаниколау, зниження лібідо Диспареунія, вульвовагініт, посткоїтальна кровотеча, кровотеча відміни, кіста молочної залози, гіперплазія молочної залози, новоутворення у молочній залозі, поліп шийки матки, атрофія ендометрія, кіста яєчника, збільшення матки
Загальні розлади
Астенія, підвищене потовиділення, набряк (генералізований набряк, периферичний набряк, набряк обличчя) Нездужання
Дослідження
Збільшення маси тіла Зменшення маси тіла

*Нерегулярні кровотечі зазвичай зникають при продовженні терапії.

Опис окремих побічних реакцій
У жінок, які приймали КПК, спостерігався підвищений ризик розвитку венозних або артеріальних тромботичних та тромбоемболічних явищ, у тому числі інфаркту міокарда, інсульту, транзиторних ішемічних атак, венозного тромбозу та ТЕЛА, які детальніше описані у розділі «Особливості застосування».
Вказані нижче серйозні побічні реакції спостерігалися у жінок, які застосовували КПК (див. також розділ «Особливості застосування»):

  • венозні тромбоемболічні розлади;
  • артеріальні тромбоемболічні розлади;
  • артеріальна гіпертензія;
  • пухлини печінки;
  • розвиток або загострення захворювань, зв’язок яких із прийомом КПК не з’ясований остаточно: хвороба Крона, неспецифічний виразковий коліт, епілепсія, міома матки, порфірія, системний червоний вовчак, герпес вагітних, хорея Сиденгама, гемолітико-уремічний синдром, холестатична жовтяниця;
  • хлоазма;
  • гострі або хронічні розлади функції печінки, що можуть потребувати при-пинення застосування КПК, доки показники функції печінки не повернуться до норми;
  • у жінок зі спадковою схильністю до ангіоневротичного набряку екзогенні естрогени можуть викликати або посилювати симптоми ангіоневротичного набряку.

Частота діагностування раку молочної залози дещо підвищується серед жінок, які застосовують КПК. Оскільки рак молочної залози у жінок віком до 40 років зустрічається рідко, збільшення кількості випадків діагностування раку молочної залози у жінок, які застосовують або нещодавно застосовували КПК, є незначним щодо загального ризику раку молочної залози. Зв’язок із застосуванням КПК невідомий. Див. також розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування».
Взаємодії. Проривні кровотечі та/або зниження контрацептивної дії може виникнути внаслідок взаємодії інших лікарських засобів (індукторів ферментів) із КПК (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Термін придатності. 2 роки.
Умови зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці, в оригінальній упаковці при температурі не вище 30 °С.
Упаковка. По 28 таблеток у блістері (24 активні таблетки + 4 таблетки плацебо); по 1, або по 3, або по 6 блістерів в картонній упаковці.
Категорія відпуску. За рецептом.
Виробник. мібе ГмбХ Арцнайміттель.
Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності. Мюнхенерштрассе 15, Брена, Саксонія-Анхальт, 06796, Німеччина.
Представник заявника. ТОВ «Мібе Україна».
Місцезнаходження представника заявника.
01024, м. Київ, пров. Костя Гордієнка, 2-А, Україна.
Дата останнього перегляду. 20.03.2017

Останні новини:

Біфон® Скін – широкий спектр, подвійна дія!

 лют
 15

Детальніше...


Шановні Партнери та Колеги!
Прийміть наші найщиріші вітання з Новим роком та Різдвом Христовим...

 гру
 23

Детальніше...


ЛактоСтоп  зупиняє лактозу, приносить задоволення!

 липень
  14

Детальніше...


 

Шановні Колеги!
Вітаємо Вас з Днем медичного працівника!

  черв
  19

Детальніше...


Шановні Партнери та Колеги!
Щоразу Новий рік — це точка відліку, з якої ми починаємо наше нове, краще життя...

 гру
 29

Детальніше...


Шановні
Колеги!
Щиро вітаємо
вас з професійним
святом – Днем
фармаце-
втичного
працівника!

вер
 17

Детальніше...


Допомога постраждалим
в зоні АТО: неможливо залишатися осторонь.

  липень
  13

Детальніше...


Шановні
Колеги!
Прийміть наші найщиріші вітання з професійним святом!

  июнь
  15

Детальніше...